Česko: Moravá [2017]

Давно вже хотів поїхати до Чехії. В Кракові вже майже 2 роки, а завжди якось не виходило. Ще в 2014-му році, їздив до Словаччини, Košice (Kassa/Кошице) і вже тоді задумав поїздку по землях колишньої Чехословаччини. Але ж, якщо копнути глибше то землі ці були свого часу розділені на певні регіони: Найближча мені частина Підкарпатська Русь, потім Словакія (Словаччина), потім Моравія-Сілезія(Шльонськ) і останній, самий чеський район то Богемія.  Кожен із районів мені чимось цікавий: в Ужгороді я вже був, там частину старої Чехословаччини відчув, в Кошице їздив, бо там був похований/кремований один із моїх далеких родичів – “Lundiak Jakab-Teodor” часів  1-ї Світової Війни. Моравія і Богемія часто проходять як землі звідки приходили німці-австріяки, які заселяли ряд українських земель, зокрема і моє село на Покутті було зачеплено трохи (є метричні записи 1780-1800). Моравія також цікава стала мені після того як я дочитав книгу Ольги Токарчук “Księgi Jakubowe“, про одну із течій єврейства в Польщі і зокрема про період життя Якуба Франка в Брно (колишня назва Brunn). Богемія, також цікава, адже колись, біля Hradec Kralowe (Königgrätz) була відома битва. А північніше, в Broumov/Броумов колись  в 1911-1914 роки переїхали два брати з Новиці (Калуш) і дали початок чеській гілці Lundiak.

Планую неодмінно відвідати Богемію, але спочатку Моравія 🙂

btw “Czech Republic vs. Czechia aka Česko“.

Czechia was approved by the Czech government on 2 May 2016 as the Czech Republic’s official short name and was published in the United Nations UNTERM, and UNGEGN, country name databases on 5 July 2016.

Intro

Маю попередити читача, що якщо я подорожую, то в моєму виконанні це мій hardcore тип – я більшість часу ходжу, тому що програмісти багато сидять і треба наверстати упущене. Я також цікавлюсь архітектурою та історією, особливо невідомих місць, тому не кожен може терпіти такі походеньки – моя цікавість не знає меж, я можу цілий день ходити (але тоді ноги болять). Я їм в подорожах мінімально, адже ризик поганої праці шлунку дуже великий, коли ти в невідомій країні, ніколи не їв місцевої кухні. Крім фотографій, я завжди спостерігаю за життям людей, як суспільство загалом так і за окремими верстви (пишу так, щоб політкоректно). Описуючи потім, я завжди беру якісь висновки для себе на загальному, деколи навіть психологічно-філософському рівні. Мені цікаві топоніми місцевості та етимологія їх назв. Для таких але більш детальних досліджень в мене окремий блог, але в межах статті про подорожі, я роблю мінімальні тези/висновки з власного спостереження, а потім їх провіряю. Тому, якщо вам не дуже цікаво такі відгуки про подорожі, то вибачайте, далі не читайте 🙂

Звичайно, ті, хто не має таких дивних планів в голові, перш за все звірте список міст в Чехії, по розміру. Також, раджу прочитати коротенько про поїздку в Чехію від @vrubli.

Olomouc:  “на вихідних туди краще не рипайтесь.”
Brno: “Головні архітектурні перлини міста можна обійти за півдня”

Хоча, це я собі і взяв звідти до уваги, в моєму випадку вийшло не так :). Читайте дальше.

Взагалі то я планував виїхати 13-го квітня рано в 6:30. Купив білет на автобус, зарезервував хостел в Остраві, і знаючи, що я можу вечором не спати, поз-за хвилювання ранішньої поїздки, я взяв снодійну таблетку, ще в 6 вечора 12го, з розрахунку добре поспати. Але я так заснув, що не чув 3 будильники, а пробудився аж в 8 ранку, коли вже було не актуально спішити. То ж я ще поспав цілий день 🙂 – так, таблетка виявилась занадто міцною, що мене аж так відрубало. Але 14-го, я вже був більш свідомий і взявся за замовлення знову, тепер на вечірній період. І то я вже не перший раз я собі кажу “Never, ever не замовляй ранішні поїздки, тільки після обіду або вечірні…”

LEO Express (+ FlixBus) подають час від часу нормальні автобуси, як я зрозумів, але деколи мікро-автобуси від TigerExpress (така собі дочірня компанія, які часто співпрацюють з поїздами в Чехії і розвозять людей на відповідні короткі маршрути). Цього разу, мінібус вечором в пт. 14/04/2017 довіз мене з Кракова до Острави ~ 3.5 год.

Ostrava

aka Moravská Ostrava (cz), aka Ostrau (de), aka Ostrawa (pl), aka Острава (ua).

15 Apr 2017 (Easter Saturday).

Поки їхав, то шофер встиг мені розказати про район в Остраві “Стодольні/Stodolni” – це і власне вулиця і ряд закладів stodolni.cz. Я не дуже “виступаю” по алкогольним забавам, тим більше в не знайомому місті, тим більше коли подорожую сам, тим більше, коли він каже, що – “якщо і йдеш, то не бери з собою документи, бо можуть вкрасти”. Було цікаво говорити з поляком, на польській мові, який працював з українцями в Норвегії, але його поради так і залишились порадами. Місто розділене річкою Ostravice на дві частини: Moravská Ostrava (Острава Моравська) (та яка західніша) і Slezská Ostrava (Острава Слезська).

Чомусь мені здалось, що в місті багато розбитого скла, таке враження, що вечорами пляшки з під пива люди не викидають в смітник, а розбивають по дорозі.

Циганів є багато, здається в Остраві найбільше. Але загалом в цих моравських містах я завжди бачив або ромалів/циганів, або іспанців і навіть індіанців (так, зовнішність корінного населення Америки). Я не расист, але я вважаю, якщо жити в державі – то не паразитувати, руки-ноги є і працювати на благо держави, а не ходити просити милостиню. А ще гірше, коли дебоширять п’яні, щось там викрикують на своїй мові.

Не вдалось: спробувати Katowicke rurki, випити місцевого пива Ostravar, та вилізти на висотку 282 метри.

Закинув фото на всі можливі і мені знайомі ресурси, кому який зручніше:

 

Olomouc

aka Holomóc/Olomóc (cz), aka Olmütz (de), aka Ołomuniec (pl), aka Оломуц (ua).

15 Apr 2017 (Easter Saturday).

Якось давніше почув про це місце – знайомі їздили і мені захотілось, але не виходило зразу. Як планував, так і вийшло – після Острави, через Оломуц я мав план доїхати до Брно. Річка Морава проходить через Olomouc і це в певній мірі цікаво, адже і район названий так само – Моравія.

Though the German name March may refer to Mark, “border, frontier” (c.f. English march), the river’s name more probably is derived from Proto-Indo-European *mori, “waters” (mare). It was first documented as Maraha in an 892 deed.

Річка, яка колись об’єднувала племена, бо комунікація була тоді примітивна. Тепер, Богом та людьми забутий кусок природи, навколо якого виросли вже давно інші артефакти регіону.

В порівнянні з Остравою, привокзальна частина міста чистіша. Багато архітектури в місті, так що я маю відчуття, що не побачив все. Трохи нагадало Львів, навіть будівлі в подібному розміщенні місцями були. Але і розбите скло і пляшки валяються. Добре орієнтуватись по висотках, по вершках костьолів.

Люди таки свині. Чистенькі поїзди і все одно “свинячать”.

Фото:

 

Brno

aka Brünn (de) aka Брно (ua).

15/16 Apr 2017 (Easter Sunday, Monday)

Приїхав біля 23:30, місто ще кипіло фанатами після якогось (футбольного здається) матчу, то трохи було важко зорієнтуватись. Але місто має багато вуличок коротких і ще й до того з різними висотами. Тобто, я собі по карті бачив, що то близько, але то було трохи далеко, бо треба було йти вгору. Але ранком місто спокійне, нагадало трохи Львів і дуже трохи Сараєво (бо там теж “гірські вулички”). За день спокійно обійшов центр міста, відвідав Špilberk замок (так, звучить як майже Спілберг той що Стівен, але спільного поки що не знайшов). Що було новим для мене, так це їхні звиті вербові гілки з стрічками – pomlázka/korbáč, які вони тут продають/купляють. І в понеділок, крім обливання водою будуть “бити/сікти” дівчат “з любовю”. Також, здається вони приказують щось типу, щоб були в “самки добрі яйця”, щоб добре родила, ну як завжди в язичницькому стилі. Хоча я часто бачив людей, які просто ходили з тим “як з букетом в гості”, як прикраса до малого рюкзака. Одним словом це явний атрибут Пасхальних свят в Чехії.

Комусь то християнство потрібне… Коли людство й далі жиє язичницькими традиціями. Люди живуть живим, а отже одне в них на думці – розмноження. Як би ідеалісти та романтики не обертали цей світ, доказів, що людина таки дійсно homo sapiens ще досі мало. Досить глянути, як люди безпардонно смітять навколо себе, коли держава дає класифіковані смітники і реально під носом… так що мені дійсно шкода, що не всіх релігія Християнство навернула на позитивізм та лібералізм. Старі традиції і досі популярні.

І ще й попав на марафон – бігали собі люди з якоюсь напевно громадянсько-спортивною метою, тому частина дороги була перекрита, але я в той час відвідав іншу частину міста. Ніби й велике місто по площі, але я обійшов його спокійно за день.

Корейців/Японців “чи якось так” теж є в складі місцевого населення. Особливо в Брно (і то не туристи).

Фото:

Břeclav

aka Breclav (en), aka Brzecław (pl), aka Lundenburg (de), aka Leventevár (hu), aka Бжецлав (ua).

17 Apr 2017 (Easter Monday).

Рано з Брна йде майже через пів години поїзд до Бжецлава, ось ним я й скористався. Приїхав в Пн десь біля 11 ранку, місто тихе було, хоча пару галасливих циганів чи цигано-подібних чехів таки зустрілись мені на дорозі. Місто перш за все мене цікавило своєю німецькою назвою – Lundenburg. В місті, я бачив каналізаційні люки ще з написом Lundenburg, але шукав кращу на фото так і не найшов. Знайшов такий чеський текст. Цитата:

Na jih od Břeclavi se nalézá archeologické naleziště staroslovanského osídlení. V době, kdy toto hradiště žilo plným životem, neslo staroslověnský název Lovetingrad, což znamenalo něco jako “hlaholivé, zpěvné” hradiště. Německy hovořící národy si toto jméno přepisovaly jako Lauentenburch (něm.: lauen…. znít, tedy znějící zaznívající hradiště). Asi se tam od Římanů dostala už viná réva a o zpěvy a radost tam nebyla nouze.

Později, trochu na sever založil hradiště kníže Břetislav, které bylo pojmenováno po něm, Břetislav (Břeclav). Toto hradiště časem zaniklo, i když povědomost o něm zůstávala. To se projevilo v dobách, kdy Přemysl Otakar I. a hlavně Přemysl Otakar II. zval do České země a na Moravu německé kolonisty, kteří zakládali nové vesnice a města. Tak se stalo, že tito kolonisté založili poblíž dožívajícího Lauentenburchu (Lovetingradu) a zaniklé Břetislavi nové sídlo. Říkali mu přirozeně německy Lauentenburch (později Lundenburg) a slovanští usedlíci v okolí si podrželi název Břetislav (Břeclav) podle zaniklého Břetislavova hradiště. Je zajímavé, že německý název je vývojově přirozenější v navázání na staroslověnský Lovetingrad.

Отже, було спочатку старе поселення Lovetingrad (чи по нім. Lauentenburch) – якесь “співоче/гучне місто”, а потім було городище/град Бжецлав, яке занепало з часом. Німецькі колоністи створили нове поселення між тими двома і називали його Launtenburch а пізніше Lundeburg. Ну або ще одна цитата на нім. мові:

Erste urkundliche Erwähnung: 1056 Lundenburg („Lauentenburch“). Von 1222 bis 1226 war Lundenburg in Besitz von Königin Konstanze von Ungarn ( Gemahlin von Ottokar I. Přemysl). 1384 kamen „Veste und Herrschaft Lunthenburch“ durch Markgraf Jobst von Mähren an die Familie Liechtenstein. 1419 bestätigte König Wenzel IV. der Familie Liechtenstein das Lehen auf Lundenburg. Die Ansiedlung bei der Burg wurde während der Hussitenkriege im 15. Jahrhundert zerstört, aber 1470 neu gegründet. Zuerst hieß die Neugründung „Neu-Lundenburg“, wobei später der Zusatz „Neu“ wegfiel.

Що також цікавим для мене, то факт, що неподалік від Бжецлава, 15-20 хв, є населений пункт Charvátská Nová Ves (Oberthemenau  – нім.). Так так, на півдні Чехії “хорватське нове село”. Звичайно це дивина для того, хто не знає історії Південних Слов’ян. Цей факт ще раз доказує теорію та багато фактів про Велику чи точніше Білу Хорватію (біла бо Північна), яка і була на теренах теперішніх: Зах. України, Польщі, Чехії, Словаччини частково Німеччини та Австрії. Не плутати з націоналістичним рухом Велика Хорватія.

Зустрів мене один чех (пристойний мешканець, ~40 р.) в Бжецлаві, побачив, що я фотографую, почав розпитувати. Я на польській, а він говорив чеською з кускам рос. мови – згадав, що була вчителька в нього Анна Германовна, велика, товста, яка вчила їх рос. мови. Дивно, коли люди асоціюють Україну з рос. мовою. Я в таких випадках завжди кажу їм, що українська мова існує і вона існувала давно, на рівні з польською та чеською. Але чомусь в Європі цього не знають. Загалом той чех казав, що українці добре працюють, не то що чехи – не всі чехи будуть працювати там столярем чи слюсарем, чехи “вибираються”, так сам чех мені то й сказав. Але враховуючи, що він був з ряду інтелігентних людей (я так думаю), має свій бізнес, наймає людей, то його думка явно не рівня тим чехам, які тільки п’ють та витрачають гроші в нічних клубах. Одним словом: Україною, працьовитими українцями, українською мовою можна і варто пишатись. Ми дійсно варті чогось на рівні Європи. Можливо це вибіркова, моя власна статистика, але приємна. Ну але вже. Каже українці добре працюють, а чехи не хочуть. Каже що українці мають 60-80 корун за день. А якщо в Празі то більше ніж 100 корун. Чи то було за годину??

Нагадую, що я користуюсь майже завжди програмкою Triposo, яка має офлайнові карти та інфо про країни/міста. І у випадку з Бжецлавом, інформації про Breclawsky zamek не було – але мені випадкові знахідки набагато цікавіші ніж мейнстрім. Звичайно ж, бо він майже зруйнований, але я спробую додати інфо в систему, щоб майбутні туристи вже знали, що там існує старий замок.

Фото:

 

Mikulov

aka Mikulov na Moravě (cz). Nikolsburg (de).

17 Apr 2017 (Easter Monday).

Мікулов було для мене відкриття/здивування, адже я не готувався специфічно для нього. Я собі думав, максимум до Бжецлава доїхати, витратити там пів дня і вернутись в Брно. Але був час, то я з’їздив в Мікулов і явно не пошкодував. Адже це місто мені нагадало Сараєво (мої фото на Google Photos) – таке ж горбисте, з такими ж вуличками і будинками. На момент здалось, що я не в Чехії а Боснії.

Дивно, що й досі зберігся один із пам’ятників більшовицько-комуністичних часів.

По дорозі з вокзалу, чомусь дуже багато велетенських жуків, ніби після дощу, чи якось так.

Бачив багато людей з собаками, просто як прикраса якась. Подібно пригадую було в Кошиче (Словаччина).
Гарне, мале місто. Мають замок, він ніби в центрі міста і збудований ніби всюди на каменях, так як би камінь дійсно і далі росте вгору. Є також є інша гора на краю міста, на якій є ще церква/костьол старої побудови.

З Мікулова до Брна будиночки малі кольорові і прибрані – як в Хорватії чи Словаччині до Кошице.

Фото:

 

Ось така поїздка вийшла

Krakow – OstravaOlomoucBrnoBreclavMikulov – Brno – Krakow.

 

Загальна оцінка (1-5)

  • Острава індустрійне місто (колись тут було багато видобування вуглю), воно по площі і велике, але центр міста малий, і як на мене не дуже видатний.
  • Оломуц же менший по площі, але має більше пам’яток архітектури, якесь більш європейське місто ніж Острава. Оломуц рівніший.
  • Брно звичайно більше місто, більше людей, більше архітектури, і вулички горбисті, що придає специфіки місту. Більш урбанізоване.
  • Бжецлав настільки мале місто, що я його за 2 години майже все обійшов 🙂 Спокійне місто, з своєю внутрішньою історією.
  • А от Мікулов дійсно здивування/відкриття. Значно більше горбисте ніж Брно.

Острава – 2, Бжецлав – 3, Оломуц – 4, Брно – 4, Мікулов – 4 (+приз “неочікуване відкриття”).

Витрати

  • Проспаний автобус Краків – Острава – 74 PLN / 18 EUR.
  • Зарезервований але проспаний хостел в Остраві – 67 PLN (+2.02 PLN ревізія) (420 CZK) / 17 EUR.
  • Другий автобус LEO Express Krakow – Ostrava – 35 PLN / 8 EUR.
  • Хостел 2 в Остраві: 388 CZK / 15 EUR (withdraw: 1000 CZK / 161 PLN (провізія  4.82 PLN) (всі пішли), бо потім поміняв ще 30 євро.).
  • Поїзд Острава – Оломуц – 69 CZK / 3 EUR.
  • Поїзд Оломуц – Брно 100 CZK  / 4 EUR.
  • Поїзд Brno – Breclav 89  CZK / 3.32 EUR.
  • Автобус Бжецлав – Мікулов – 43 CZK / 1.61 EUR.
  • Автобус Мікулов – Брно – 63 CZK / 2.35 EUR.
  • Автобус Brno – Krakow – 87 PLN / 21 EUR.
  • Штраф в Оломуці за відсутність страховки для туристичних подорожей – 200 CZK / 7.47 EUR.
  • Магнітики, їда, вода, etc – десь може на 200 CZK (ну макс. 300 CZK / 11 EUR).

І того, з округленням: 120 EUR (~510 zl, ~3500 грн) на 4 дні, на одну персону.

Note: Чеська Крона так само майже як Українська гривня – 26-27 за одне євро. Я до того, що “валюта валюті різниця”. Але якщо от порівнювати навіть з польським злотим, то злотий таки більше вартує. І як наслідок, я розумію, що Польща в кращому становищі.

Спостереження за мовою

  • Загалом, мова мені дуже нагадує болгарську/сербську/хорватську вимову, коли слухаю. Коли читаю, то польську. Бо на Балканах кирилиця є в ряді мов.
  • Їхнє слово “Děkuji” звучить як 100% дякують в мене в селі – “дєкую”, так саме так, не по польські дзєкую, а дєкую, з чого роблю висновок, що в селі чеська вимова слів також збереглась в деяких словах.
  • “Jo” – “Йо”, це прототип слова “No” в польській мові або “Yeah” в англ. мові це мені не дивно звичайно, адже йо-кати ми в селі завжди вміли. Але от що цікаво, що в мене в селі збереглись які і польські так і чеські слова. Це ще раз доказує, що укр. мова дуже багата, особливо діалекти, вони ввібрали в себе всю велич мовної політики сусідніх держав у різні історичні моменти. Хоча в Мікулові чув розмову чехів, то звучали всі підряд, як одне речення: “Jo, jo… No… Ano” а все ж воно про майже те саме “так” 🙂
  • Дієслово “bude” – буде – звучить так само як в нас. Цікава таблиця відмінювання – коли читаю, вже знаючи польську мову, то набагато легше усвідомити що ж то таке чеська мова.
  • Звук “д” дивний, щось середнє між звуком “д” та “т”. Навіть трохи подібний як в нас в селі кажуть “ґєкую” (дєкую/дякую) або “ґілетко” (ділетко) “ґурточка“(курточка).
  • Фраза “Hlavní nádraží” дивно звучить – якщо б я не знав які саме то два слова, то я б подумав, що це”главніна дражіііі” – і ще такий довгий наголос на останньому “і”. Хоча в цьому що є, адже залізні дороги то буде České dráhy” і звучить так само дивно – спочатку я думав, що це “Чеські Праги” але “и” вже коротке 🙂.
  • potravy” то про їду. Але я собі подумав, а звідки в укр. мові фраза “травитись чимось” або “потравити жуків”. Думаю, це якось пов’язано…
  • kośile” – сорочка. Нагадало мені слово з діалекту “кошіль” 🙂
  • čtvrt” – district/район.
  • Zelný trh” – вулиця, але овочевий базар/магазин.
  • nula” – нуль, так само болгарській.
  • Billa” – та ж сама мережа їди/продуктів в Болгарії/Софії. В Польщі наприклад я не бачив її.
  • Bystřica” чи “Bystřicka” – дуже поширена назва ріки в слов’ян. Я зустрічав навіть в Болгарії.
  • Hnědá” – коричневий – нове для мене слово в чеській мові. Але на звук і розуміння, я його пам’ятаю змалечку, адже кобилу називали “гнєдА”, якщо вона була коричнева. А ще, є інше, дуже близьке негативне слово – “гнИда”.
  • Džbán” – глечик, хоча в мене в селі також пробігало словечко “дзбан” з тим самим значенням.
  • Gazda market” – магазин для ґазди, все по господарці. Ну чим не мова, з якою я виріс. Тільки от я не дуже ґазда 🙂
  • Plata kartou” – плата картою. по польськи “płata kartą” (плата картоу). Записано по-різному але звучить на вухо як в мене в селі. 🙂
  • В Чехії є вул. 22 Dubna (duben (derived from dub, oak)) – 22 квітня. Згадав собі про місто Дубно, звідки ж воно свою етимологію взяло… Про місяці в чес. мові. Дивно, бо květen – то вже травень (також máj).
  • Miloš Zourek – бачив в дорозі біля Pohorelice вивіску, і подумав про польський “журек”, має бути щось з цим пов’язане.
  • Vse pro střechy” слоган компанії Stalak – “Все про покрівлю”. Хоча слово dach/dachy також використовуються. Нагадало мені слово з діалекту “стріха” – частина даху, але внутрішня ніби. Я більше чув фразу “під стріхов” чи “на стриху”.

 

Історичні новинки/факти

  • Hussitenkriege [1419-1436]
    • війни прихильників чеського церковного реформатора Яна Гуса проти німецького імператора й католицької церкви.
  • Thirty Years War [1618 – 1648]
    •   один із перших загальноєвропейських збройних конфліктів, який тривав з 23 травня 1618 по 24 жовтня 1648 року між двома угрупуваннями держав: габсбурзькою і анти-габсбурзькою коаліцією за домінування на Європейському континенті
    • 30 років… То достатньо було, щоб якийсь мешканець міста Lund в Швеції, був тоді військовим, якось залишився в Чехії з прізвищем Lunda або Lundak, а вже потім з роками Австрії, потомки могли бути й далі при війську, мігрували на Галичину за часів Марії-Терези в 1750 роки. І десь 1750 появилось прізвище Lundiak. Дуже ймовірна теорія, але потрібні факти.

Інші думки/спостереження

  • В Чехії є “Комерційний Банк“, логотип якої виглядає майже як прапор ОУН-УПА. В Україні а тим більше в Польщі, такому банку би не дали б народитись навіть. Ще одна компанія, Bravis Reality теж має логотип в подібних кольорах. Mojekolo – компанія пов’язана з велосипедами – також має логотип в тих самих кольорах. Суть мого спостереження, що дані кольори в Чехії не сприймаються так вороже, як в Україні чи в Польщі чи в Росії.

Resources

Advertisements

One thought on “Česko: Moravá [2017]

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s