Ruś Czerwona [2017]

Звіт фото-текстового типу, про мою туристично-історичну подорож містами колишньої Червоної Русі: Zamość(Замощь), Krasnystaw(Краснистав) та Chełm (Холм).

Ідея подорожі містами Східної Польщі, появилась давно, ще в період 2014/2015, коли я почав думати про польські архіви та про генеалогію потенційних родичів поляків. Архіви не дали багато результатів, але бажання поїхати все одно залишилось.

Окремим фактором для подорожі – так звана Червона Русь (pl: Ruś Czerwona, en: Red Ruthenia), або міста в певному околі Польщі та теперішньої України, які свого часу називались Червенські Гради (Grody Czerwieńskie). Особливо цікавий Холм, адже з тим містом пов’язана великий період існування Галицько-Волинського князівства. Ще є такий факт, що з цим регіоном пов’язана історія племені Lędzianie (Лендзянє) вони ж Lendians (Лендяни), вони ж Lęchi (Ляхи). Перша форма дуже співзвучна з моїм прізвищем Lundiak/Лундяк/Люндяк, яке в польській формі записувалось як Lundziak/Лундзяк/Люндзяк. В міжвоєнний період ці землі також мали назву “Закерзоння“.

 

981-992 r

“Polska i Lęchia (Lechia) – Lędzianie oraz ich rozprzestrzenianie się na całe państwo piastowskie w XI wieku”

1025r w koncu panowania Bołeslawa Chrobrego.

Але для таких історичних тем я маю окремий блог – LUND-IA-K 🙂 де згодом напишу більше. А тут і зараз про подорож 2017 року, 11-13 серпня.

Планував вже два чи три рази, але ніяк не виходило з транспортом та часом, бо думав їхати:

  • з України на Ковель  а потім на Холм і Замощь або
  • з Польщі через Замощь і до Холму.
  • І навіть була ідея поїхати в Бялисток і вернутись через Холм – Замощь.

Але, так як один із критеріїв моїх подорожей, старатись не бути в містах в яких я був, по можливості навіть проїздом, то постійно відкладалось. Врешті-решт все зійшлось: зірки, погода, час, бажання і я поїхав. Поїхав збирати нові 3 пункти для моєї мапи подорожей 🙂

 

Miasta powyżej 20 tys. mieszkańców (stan z 1 stycznia 2010) (https://pl.wikipedia.org/wiki/Miasta_w_Polsce)
моя таблиця

Zamość {Замощь}

Транспорт: поїзд Kraków – Zamość (przez Kolbuszowa, Tarnobrzeg, Biłograj), п’ятниця 19:13 і вже біля першої ночі був в Замощі.

Нюанс вийшов з ночівлею. Я зарезервував hotel Wojto бо хостелів вже не було доступних. На Booking.com пише “Wólka Panieńska 21d, 22-400 Zamość, Poland”, що моєму розумінні це вулиця/адреса в межах міста. Карту я дивився звичайно, але не врахував масштаб, хоча й підозрював, що таки задалеко від центру. Написав в нотатках резервації, що буду пізно, біля 0:00, при умові що check-in в них до 20:00. Поїзд до Замощі запізнювався десь на 30-40 хв. і вже буквально на виході з поїзда приходить повідомлення від Booking про відміну резервації. Ну думаю, “приїхав називається” – посеред ночі, на вокзалі де освітлення тільки від фар машин. Але подзвонив, повідомив, що ось тільки приїхав і спитався чи номер може бути ще доступний – підтвердили/притримали. Таксі поряд не було і я вирішив пройтись до того готелю. Але швидко зрозумів, що то задалеко. Викликав місцеве таксі і за 25 зл підвезли фактично до містечка Kalinowice, яке за містом Zamość. В готелі в той період часу (~01:40), буле якесь весілля чи святкування. 100% не раджу той готель, бо капець далеко пішки і крім того, контингент людей та їхня потенційно кримінальна зовнішність викликала в мене сумніви. Але ок, десь до 3 ночі там “тусили” на 1му поверсі і на 2му не було чутно. Рано автобусом за 3 зл доїхав до Замощі.

Місто.

Основна цікавинка, ще це суцільна фортифікація – навколо міста фортифікаційні споруди, мури, фоси. Щось подібно є в структурі центру міста Краків. Я пройшовся тільки частиною Замощі, де перетинав мури, але і як би був час, було б цікаво пройтись по всьому периметру.

 

 

Центр міста мені ще запам’ятався візуально, коли дивився фото, бо таку ратушу (City Townhall, Ratusza) важко не запам’ятати.

 

Наскільки я прочитав з історії, то ці будиночки, ще будували армяни, яким Ian Zamoyski в 1585 році дав дозвіл на перебування в місті.

Також новим для мене відкриттям, що в 1588му в місто приїхали греки так євреї, але ті які сефардійські (з Іспанії). І вже пізніше, в XVII ст. долучились до спільноти міста ашкеназійські євреї.

 

Власне Ян Замойські на фоні палацу Замойських (правда там розміщений зараз суд, а частину палацу напевно орендують люди – бо бачив жилі квартири і одяг розвішений в середині подвір’я палацу):

 

Як проходив через/попри одну із частин мурів міста, натрапив на якусь подію, де показували і змагались газонокосарки 🙂

 

По місту бачив багато інформації про Bolesława Leśmiana, вже саме прізвище мені щось підказувало і я точно не помилився – “польський поет і прозаїк єврейського походження”. В місті протягом періоду липень/серпень проводився “міжнародний фестиваль фотографії“.

Думаю, 99% без жодного сенсу, але було цікаво/дивно фотографічно бачити Lexus на фоні синагоги:

Так, до слова, в цьому місті, в польсько-єврейській родині народилась Роза Люксембург [1871 – 1919], яка пізніше виїхала до Німеччини.

По-заду ратуші:

 

Костьоли, хрести, висотки, трава на бетоні та інші споруди я завжди фотографую, але мені не так цікаві назви, чи їх релігійний контекст, чи кількість мучеників, бо мені просто цікавий факт їхнього існування, факт того, що людський мозок і руки могли колись таке будувати. Та й модерні споруди теж цікаві, просто для таких треба їхати в Скандинавію.

 

 

 

Вже на підході до автобусної станції, посеред новіших будівель трапилась ось така стара (не знаю що то є):

 

А буквально навпроти ось така будівля:

 

Більше Фото (Google Photos – Zamość [2017]).

Не вдалось:

  • По карті є в місті озеро і Ротунда. Вночі, йдучи з вокзалу, я був в тому районі, але на наступний день, якось не дійшов туди. Місто ніби й не велике, можна за день обійти швидко але мало або за 2 дні спокійно але більше. Але я мав їхати далі в Краснистав, тому щось в Замощі таки пропустив.

Витрати: ~195 зл. (поїзд, таксі, готель, автобус, вода, магнітик, закладка для книжки та ін.).

 

Krasnystaw

Перший раз про Краснистав я взнав з книги “Księgi Jakubowe” авторства Olgy Tokarczuk з Польщі. Книжку я прочитав і відгук згодом напишу/опублікую в іншому своєму блозі PolyJazyk. Там йшлось про факт смерті Станіслава Корвін-Коссаковського в 1761му році, після чого його жінка – Katarzyna Kossakowska (nee Potocka), переїхала з Камянця-Подольского в Краснистав. Враховуючи, що вона володіла багатьма містами та селами (включно село де я народився – Молодкова, біля Івано-Франківська), то Краснистав став автоматичним кандидатом на відвідини. А так як він знаходиться між Замощю, Любліном і Холмом, то не відвідати просто було б “гріхом” 🙂

Старостами міста в період 1654-1758 були Потоцькі гербу Pilawa (“Stanisław Rewera“, “Feliks Kazimierz“, “Michał”,”Feliks Wincenty”). А з 1758-го року старостою був Kazimierz Korwin-Krasiński z Krasna гербу Ślepowroń, що власне вказує на то, що Катажина Коссаковська приїздила сюди, бо тут родичі були як по її татові так і по чоловікові. Так до слова, то Коссаковські часто женились з Потоцькими і там були часто перві брат/сестра та іншого роду шлюби. Враховуючи той факт, що десь там між ними були генетичні євреї та сповідники іудаїзму та кабали прихованих під католицизмом, а ще до того неприхованого інтересу до масонства, мене вже все це не дивує.

Ночівля.

Зупинився в готелі Staromieski – реально в самому центрі міста, але дорого 135 зл за ніч. Але я в певній мірі мусів, бо в Замощі ще раз ночувати не хотів, а в Холмі виглядало так, що навіть і готелю нема вільного на той вечір Сб/Нд. Тому вирішив проміжним пунктом як Краснистав і рано на Холм.

Місто.

Відносно, але видалось мені малим. Я приїхав біля 4 дня, відпочив в готелі трохи і потім за 2 години обійшов центр міста – тихо, спокійно, людей майже нема. Навіть почав впізнавати дівчат, як бродили собі по місту туди-сюди. А попри оцю дерев’яну дівчину 2 рази пройшов 🙂

 

 

 

 

Але я пройшовся по вул. Мостовій, яка була на половину закриту, бо ремонт, дійшов до жд вокзалу і потім вернувся назад в місто, але звернув вбік до річки Wieprz.

 

Замок, в якому потенційно була Катажина Косcаковська, це старий, вже не існуючий Zamek Krasnystawski. Але я не відвідав конкретну ту місцину – головним чином, тому що Triposo програмка не має того міста в списку. А програмка maps.me деякі пункти мала на карті, але  не звик до неї.

І ось тепер готуючи статтю, я бачу по карті, що я проходив біля замку, але навколо.

Маркер на карті то забутий амфітеатр, де навіть каса була. А зараз заросло все травою, частково закрито але сміття і анти-єврейських написів вистачає.

Вертаючись від амфітеатру вул. Gawryłowa, попри автовокзал, який в 18:00 вже закрився, через центр, де ще раз переконався, що місто дуже мале.

 

 

 

Так, то пам’ятник жовнірам/солдатам, партизанам, в’язням 1939-1945 років.

Не вдалось:

  • Толком відвідати замок в Краснимставі, та і загалом мало інформації про Потоцьких, Косаковську та інших. Я реально якось “ліниво” і мало часу віддав місту. В той момент я щось був змучений переїздом з Замощі, та й ще й погода щось хмурилась.
  • Музей і ряд споруд просто не замітив, бо були не вказані на карті.

Витрати: ~150 зл (автобус з Замощі, готель, вода/їда, інші витрати).

 

Більше Фото (Google Photos – Krasnystaw [2017]).

 

Chełm {Хевм} / укр: Холм

Можна сказати, головне місце куди мені дійсно хотілось давно вже поїхати, побувати там, відчути дух минулого, польского, лехітського, українського і руського.

ij.lviv.ua: “Перші ж писемні згадки про Холм датуються ХІІІ ст. Відтоді холмські землі й уся надбужанська територія була предметом війн і суперечок поміж русинами і поляками. Початок боротьби за територію припадає на 981 р. На короткий проміжок часу міста Червоної Руси відвоював у своєму київському поході 1018 року Болєслав Хоробрий. У 1031 році сини Володимира Великого повернули ці території у володіння Київської Руси. З того часу і аж до XIV ст. Холм є частиною руських князівств, зокрема Галицько-Волинського, вирішальну роль у створенні якого відіграв князь Роман Мстиславович, що об’єднав Володимиро-Волинське і Галицьке князівства. Після смерті князя його справу продовжив син Данило Романович.”

Wikipedia: “Історично головне місто Холмщини. Колишнє столичне місто короля Данила, деякий час столиця удільних князів Галицько-Волинського князівства, до 1770-х років головне місто Холмської землі Руського воєводства Першої Речі Посполитої, у 1912–1915 — центр Холмської губернії Російській імперії.”

З Краснистава автобусом до Холма за 7 зл. Правда рано то була вже Неділя і розклад автобусів не збігався, бо не всі їздять по вихідним. Але трохи почекавши, приїхав мікро-бус.

Недалеко від автостанції вже й центр:

І що зразу кидається в очі, так це дійсно гірська місцевість, бо вулиці нагадують мені Хорватію і Боснію (мій блог пост про подорожі Балканами) і навіть Мікулов в Чехії(2017).

 

 

Головною причиною поїздки для мене було бажання побути на землях, де були Галицькі князі, де вони будували замки та охоронні споруди. І можу з впевненість сказати, мені це вдалось. Але відчуваю, що мало і вже будуxи Кракові, хочу назад в Холм 🙂

Цей собор, свого часу був в різних конфесіях: православна, римо-католицька, греко-католицька і знову православна. Ще раз доказує, що шукаючи Бога, люди собі роблять таких проблем… А якщо б спроситили життя, легше б було жити. Не було б розборів та воєн та міжусобиць на релігійні теми.

 

 

 

Wikipedia: Собор: “Під час археологічних розкопок українськими (під керівництвом Миколи Бевза) і польськими фахівцями, які тривають з квітня 2013року, на місці старої катедри виявлено 40 могил з XVII століття[3][4] і (станом на травень 2015) — понад 10 поховань XIII—XIV ст. (зокрема, одне поховання в цегляному саркофагу. Похований король Данило Романович

nasze-slowo.pl: “Археологічні роботи, які в базиліці проводять від квітня (2013), реалізуються в рамках міжнародного польсько-українського проекту «Пошук, ідентифікація та наукове розпізнання найстаршої святині Богородиці, побудованої в Холмі князем Данилом Галицьким». Він має тривати п’ять років. Зараз, після завершення першого етапу робіт, будуть опрацьовуватися знайдені матеріали, зокрема, буде встановлюватися датування елементів Данилової церкви.”

 

 

Grodzisko w Chelmie

воно ж Городище, воно ж “Wzgórze Kathedralne“, вона ж “Wysoka Górka“, він же “Zamek Romanowicza” він же “Холмський замок“.

Wikipedia: Холмський замок був побудований Данилом Галицьким близько 1237 року, як головний замок для захисту Забужжя. Укріплення Холма були побудовані за новою технологією для того часу — підмурівки були з каміння, й такі міцні, що й ординці-завойовники не наважилися їх подолати.

rp.pl: “Obecnie wielu Ukraińców uważa Daniela za pierwszego władcę państwa ukraińskiego, a Wzgórze Katedralne w Chełmie traktuje w podobnych kategoriach jak Polacy Wawel.”

 

Вигляд на місто Холм з Високої Гірки. Кажуть, що як фотографуються на цій гірці, то завжди підписують фото типу “Witam z Górki” чи якось так.

 

Цей фото стенд подає інформацію результатів дослідження 2011/2013 років. І ті місця, які були тоді розкопані, тепер вже прикопані (призакриті/перекриті) і заросли новою травою.

 

 

Rezydencja Książęca z XIII-ZIV wieku.

 

Вигляд зверху, але це моє фото зроблене з фото-стенду.

А ось як реально виглядає з висоти польоту (фото не моє)

mapy.emiejsca.pl

 

Відео матеріал “Chełm – Tajemnice Średniowiecznej Metropolii” про археологічні дослідження 2011/2012.

zbruc.eu (11-чер-2015): “Проект “Пошук, ідентифікація та наукове вивчення найстарішого храму Різдва Богородиці, побудованого в Холмі королем Данилом Галицьким”. Почався він навесні 2013 року й розрахований до 2018-го. Археологічні дослідження тривають під підлогою нині римо-католицького (а колись греко-католицького) храму Різдва Богородиці в Холмі, спорудженого в середині XVIII століття архітектором Павлом Фонтаною на місці Богородичної катедри, збудованої за 500 років до того самим Данилом Романовичем. Хоча, якщо бути дуже точним, це не зовсім так – храм Данила був за площею вдвічі меншим за храм Фонтани, і фундаменти Данилової катедри повністю вписані в периметр Фонтанової.”

 

Ось додатково текст з статті на укр. мові:

galychyna.if.ua (24-Лис-2015): “Найвагоміший результат дослідники отримали в західній частині церкви, де, найімовірніше, могли бути княжі поховання. Торік науковці тут знайшли наріжник цегляного саркофага, і цього року приємна несподіванка не забарилася: дослідникам відкрилося поховання княжої доби. 
«В нижній частині виявили кілька поховань, які можна пов’язувати з особами високого сану, — розповів Ю. Лукомський. — Одне з них мало на собі сліди від подвійного поранення черепа шаблею. Його голова була обкладена романською цеглою, повторно використаною із розташованого нижче саркофага. Далі розкрили і сам саркофаг. Він мав злегка заокруглені і підкошені бічні стінки, що нагадує форму човна. Там ми знайшли металевий позолочений рудзик-бубенець з калатальцем всередині, який датується XIII ст. У саркофазі виявили кістяк молодого чоловіка віком 25—30 років. Збережені у чудовому стані череп, зуби.
Можливо, це є поховання одного із нащадків Данила Романовича, адже його сини Роман і Шварно померли приблизно в такому віці. Як свідчать літописи, сини і батько були поховані поруч. Тому наше завдання — знайти й інші саркофаги, хоча це буде доволі складно, бо доведеться працювати під залізобетонною плитою нової підлоги». Своєю чергою, М. Бевз каже, що безперечним є факт, що це поховання дуже знатної особи. Оскільки його вік — до 30 років, це, найвірогідніше, може бути син Данила — Роман, який помер у  25—30 літ 1263 року.
Цей об’єкт доповнює далеко не повний ряд збережених українських святинь княжої доби. Ми нарешті натрапили на перші поховання княжих осіб. Тепер треба робити антропологічні дослідження, аналізи ДНК, що допоможуть встановити особу похованих. Їх робитимуть у Польщі, хоча домовлено, що за наявності фінансів паралельно це можна виконати і в Україні». 
Результати перших аналізів, які мають датувати знахідку з точністю до десятиліття, будуть відомі вже найближчим часом. Якщо з’ясується, що ці поховання припадають на 60-ті роки XIII ст., тоді дослідники робитимуть аналіз ДНК, зазначає М. Бевз. Проте складність цього полягає в тому, що аналіз мають виконувати порівняльним методом. «Щоб встановити, чи це похований хтось із Романовичів, треба мати субстанції з поховань інших Романовичів.”

Секція про ДНК мені дуже цікава і зрозуміла, адже власні генетичні дослідження проводжу вже з 2014-го року. І якщо результати Данила Романовича (Галицького) чи його синів будуть, то швидше за все то буде У-ДНК гаплогрупа N1 (eupedia) – тоді вони дійсно генетично Рюриковичі або гаплогрупа R1a (eupedia) – тоді вони прото-словяни, прото-русини/русичі, прото-українці. Потенційно може й бути гаплогрупа I2a (eupedia), враховуючи, що виріс Данило в Угорщині, от тоді буде мені цікаво, бо то буде мій генетичний родич 🙂 потенційно всі ми від Венедів пішли. Згодом більше на блозі LUND-IA-K напишу.

І тепер сміло і впевнено можу сказати, що сюрпризом 2017-го року для мене, стало усвідомлення того факту, що розкопки й досі тривають. Я ж бо не знав взагалі про існування минулих розкопок, а тепер от я на свіженькі розкопані частини Городища потрапив.

 

Археологічні розкопки 13-Aug-2017 року в процесі

 

Археологічні розкопки 13-Aug-2017 року в процесі

 

Археологічні розкопки 13-Aug-2017 року в процесі

 

Projekt badawczy “Północna część książecego zespulu rezydencjonalnego na Górze Katedralnej w Chełmie”. Finansowany przez Narodowe Centrum Nauki , realizowany przez Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej Akademii Nauk w Warszawie. Prace prz zabytku w latach 2016-2017 dofinansowane zostały ze srodków miasta Chełm.

 

Так виглядає Гірка, якщо її обходити навколо. В принципі це свого роду Грод/Град/Городок, який був огорнутий навколо ровами там захисними спорудами.

 

 

 

 

 

 

 

Вигляд Гірки з боку (церква зліва, православний цвинтар справа чуть позаду)

Для порівняння і розуміння, так виглядає на Google Maps (Aug-15-2017):

 

А ось так пробують візуалізувати колишню структуру Городища (фото не моє) (тут Пн/Пд розміщено десь на 90 градусів зміщено від стандартних координат):

gunthera.wordpress.com

zbruc.eu (2016): “Як слушно зауважує Василь Петрик, розкопки резиденції триватимуть не один, не два і навіть не десяток років. Адже це масштабні й дорогі роботи.Разом з тим археологи, архітектори та історики чекають на продовження досліджень в кількох сотнях метрів від резиденції — у нинішній базиліці Різдва Пресвятої Діви Марії. Три роки поспіль (2013–2015) там досліджували літописну Богородичну церкву, яку збудував король Данило. Вона захована під нинішньою великою базилікою, тож довший час дослідники не мали до неї доступу…

Очевидно, усі поховані — це церковна та світська еліта. Усі поховання — чоловічі. Якщо говорити про поховання у саркофазі, точного його датування немає, але йдеться про третю чверть XIII століття. Це можуть бути сини Данила Роман або Шварно. Швидше за все, це Роман. Останки взяли на ДНК-аналіз… – розповідає Юрій Лукомський.

Науковці припускають, що поховання Данила Галицького може бути дуже глибоко — можливо, у каменярнях, адже гора має крейдовидобувні тунелі.”

 

 

zbruc.eu (Бер-2017), Юрій Лукомський: “Тема моєї доповіді стосується об’єкту – церкви Богородиці. Виявилося, що ця церква не змінювала свого положення, а фактично перебудовувалася на одному й тому самому місці…

У 2015 році ми розпочинаємо дослідження запланованих ділянок і бачимо виразно бічну апсиду з півночі, яка виконана за «вендійською» технологією мурування з брускової цегли.

У саркофазі ми виявили кістяк молодого мужчини, 25-27 років. Саркофаг має цікаву форму – із заокругленими бічними стінками. Це є одне з найраніших поховань, матеріали і розчин використано такі самі, як і для будівництва церкви. Тобто, у період будівництва церкви зроблено це поховання. Поки що умовно ми надіємося, що це може бути поховання князя Романа, сина короля Данила. Там похований Роман, Шварно (сини короля Данила) і сам король Данило. Можливо, це є поховання князя, який помер у такому віці. Але це ще мусить довести аналіз ДНК.

Той парох, за якого ми працювали в 2013-2015 роках, він був цілком толерантний і вважав, що це тільки посприяє розвитку цього комплексу. Він це бачив бізнесово. Зараз вже інший прийшов отець, який є ще більшим прихильником таких речей, він ще більш активний, проявляє неабияку цікавість, адже все це може оживити місто. Бо все-таки Холм – це є провінційне польське місто, в якому є відтік робочої сили, і місто ніби завмирає.

Якби король Данило не був такою визначною постаттю в історії, то нам нічого не вдалося би, нам би не вдалося запустити цей проект і почати розкопки. Постать короля Данила цікава не тільки в Україні, але й у Польщі й інших країнах Європи. Наприклад, в Угорщині – адже король Данило народився в Угорщині і якийсь час жив там, і він дуже багато угорського в архітектурі міг перенести сюди. Він підтримував відносини з усіма європейськими монархами, був дуже контактабельний і дуже відомий. Відповідно, це є загальноєвропейська постать. Поляки також зацікавлені в тому, щоби вивчати його. У Данила була частина і польської крові, у нього була спорідненість і з поляками, вони вважають його за свого також.

 

 

zbruc.eu (Кві-2017), “«алхімія» короля Данила базувалася на використанні крейди. І недаремно. Холм дослівно стоїть на крейді. Одна з цікавинок міста – підземні галереї (катакомби), пробиті в цій вапняковій породі. Один із найулюбленіших об’єктів для туристів. Люціан Ґазда: той Холм у XIII столітті – це була така наша європейська «Кремнієва долина»”

 

zbruc.eu (Сер-2017): “Цього року продовжать дослідження ще однієї будівлі з глауконіту дещо обабіч палацу. Це може бути світська будівля, яка, можливо, пов’язана безпосередньо з палацом. Резиденція неодноразово перебудовувалась», – розповідає Василь Петрик. За найсміливішими припущеннями деяких дослідників, серед яких і Юрій Лукомський, це може виявитись літописна церква Івана Златоуста, однак з цим згідні не усі.”

Реконструкція замку короля Данила у Холмі з палацовою церквою Івана Золотоуста (https://zbruc.eu/node/69640)

 

Реконструкція резиденції Данила Галицького у Холмі, опублікована у журналі “Fokus” (https://zbruc.eu/node/64158)

 

Православний цвинтар про Городищі

Про цвинтар на Городищу (Grodzisko) я не знав, навіть на карті в програмці Triposo не зауважив, що він там є. То є старий православний цвинтар, який стоврений в 1868-му році і відновлений в роки 1992-1993:

Цікаво було відвідати Холм, адже поховання старі і як кажуть “під носом” біля собору і Гірки (по правій стороні якщо дивитись на на фото):

 

 

Окремі фото гробів я виніс в окремий альбом на Google Photos (щоб не “впоразити” чуттєві душі читачів, бо не всі є охочі переглядати надгробки і взагалі говорити про цвинтарі). Але ось хоча б сам факт що в Холмі, не далеко від мощів Данила Галицького похований ще один відомий українець – Пилип Пилипчук, прем-міністр УНР.

 

 

 

А нижче його є військовий цвинтар, де цікавим чином поховані радянські особи (внизу) та польські (вгорі):

 

 

Вернувся я з той Гірки/Górki/Городища/Grodziska/Zamku і зайшов ще в музей один. Не багато там інформації, а на інші музеї по вул. Любельскій в мене часу не було.

 

По дорозі до автостанції натрапив ще на одну релігійну споруду:

 

Ще раз про вулиці то гірську місцевість міста:

Справа по цій фото, до речі, є такий собі скверик між вулицями Krzywa, Gdańska, Pijarska, то там ніби якусь будівлю знесли, ніби старий будинок. І що мені вдалось замітити, так це це пацан вигулював собаку, в траві а поряд спав бомж. Не приємна картина, бо ще раз показує, яке життя некоректне на планеті Земля.

 

 

 

 

 

І навіть пам’ятник Сибірякам є в Холмі 🙂

 

 

Не вдалось:

  • Відвідати копальну крейди, бо вона була закрита і тур починався з 16:00 а я в же в той час десь їхав по дорозі до Любліна. Потенційно, там є інформація про “алхіміків” Данила Галицького. Ще треба буде раз туди приїхати.
    Ось моє фото будівлі:

    А ось фото з zbruc.eu (так розумію то в середині той копальні):
  • А і не вдалось купити магнітик, бо чесно кажучи забув, але й не бачив ніде сувенірних магазинів. Так само було і в Красниставі.

 

Більше Фото (Google Photos – Chełm).

Інші Фото (Google Photos – Chełm – zmentarz przy dworcu awtobusowym). Мені завжди цікаво пройтись польскими цвинтарями, я провести хоча й поверхневу але аналітику прізвищ: Chudoba, Novosad, Новосад, Filipowicz, Zawadzka, Dudek, Chwedorczuk, Kozak, Szymański, Durko, Kowalczyk, Baran, Dyrda, Buda, Buta, Bednarczuk, Kot, Wróbłewski, Sztuber, Winkelman, Sapieha, Poniat, Poniatowski, Forysiuk, Recht, Rot.

Інші Фото (Google Photos – Chełm – zmentarz przy Grodzisku). Nazwiska/Прізвища: Gapanowicz, Ковшенкова?, Алексъевъ, Шосинской, Жеховскіе, Кутинецъ, Покликаевъ, Концевичъ, Капіцкій/Папіцкій/Мапіцкій, Сльесаревъ? Бобовский/Бобовского і наш Пилипчук Пилип. А на військовому цвинтарі попали в кадр: Чернуха, Никонов, Дымов.

З цвинтарями теж не просто я собі хочу. Крім відвідин, я ті фото закидаю на інші веб портали, спеціально призначені для фотографій з цвинтарів, особливо польські сайти, де люди очікують фото з українських могил, закинути, от як для прикладу в моєму селі чи інших укр. селах, де всім легше “наступити сильною ногою” на минуле, аніж подбати “мирною рукою про майбутнє”.

 

Витрати:

~85зл (автобус з Краснистава до Холма (7зл), музей(8зл), автобус з Холма до Любліна(15зл), автобус з Любліна до Кракова (44зл) і ще якісь мінімальні витрати типу їда/вода).

Підсумовуючи за три дні: 195 + 150 + 85 = 430 PLN / 117 USD / 100 EUR / 3071 UAH. .

Не знаю чи дорого чи це дешево, але думаю що дешево, бо я ж по мінімуму. Але наприклад проживання могло б бути дешевшим і вигіднішим, якщо б я раніше зарезервував хостели. Буде досвід на наступні рази.

 

Фото з подорожі

(в статті я використав ТІЛЬКИ частину, а в альбомі є більше фото):

 

Інші думки/висновки

  • Резервувати завжди поблизу центру, навіть якщо дорожчий хостел, навіть якщо і готель. Розміщення і як наслідок економія часу грають роль.
  • Тепер прізвище Войцеховські (Wojciechówski) в моєму усвідомленні набрало більше сенсу ніж патронімічне прізвище від імені Войцех (Wojciech/Adalabertus), бо подорожуючи, та дивлячись в карту Польщі, знайшов під Любліном населений пункт Wojciechów. Звичайно таких пунктів може бути більше по Польщі, але сам існування населеного пункту, дає мені ряд думок в межах мого етимологічного дослідження прізвищ та генеалогічних пошуків.
  • Аналогічно з прізвищем Poniatowski (Понятовські) – є ряд населених пунктів Poniatów і думаю кому то цікаво, той вже дослідив і етимологію прізвища і генеалогію Понятовських.
  • Важливо, щоб читач зрозумів мій текстовий “посил”, мій підтекст в тематиці Польщі та поляків вперемішку з євреями, мої генеалогічні та етимологічні дослідження та зацікавленості, мої особисті думки про євреїв та моя думка про соціальні рухи та думки про єврейську тему. Це все складно. Але я на разі просто абсорбую інформацію, мені цікаві всі факти, з усіх сторін. Я не маю на меті нікого ображати, чи комусь щось доказувати, що хтось був правий а хтось винуватий. Я хочу знати правду, історію, факти, а розуміння прийде само собою. Враховуючи що я пацифіст, то боятись мене чи якихось расистських чи антисемітських думок не варто.
  • 1652 – Wielka morowa zaraza (typhus?) [krasnystaw-rys.info.pl]

PS. Інформація для потенційних подорожей

 

Ресурси

 

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s