Gniezno Toruń Bydgoszcz [2016]

Про те що я планував і як вийшло; про те чому саме в ці міста я їздив; про те як я чуть не заїхав в Kalisz; про цікаві випадки “українського забарвлення”, які трапились мені в подорожі.

 

Планувалось

Власне головні цілі:

• Відвідати польські міста.
• Якомога більше ходити ногами (не тому щоб економити, а тому що потрібно ходити).
• Відвідати місцевості, які рідко хто дивиться, я ж бо не mainstream турист.
• По можливості багато говорити з людьми, таким чином практично вивчати мову.

Маю таку книжку – “1000 miejsc w Polsce, które musisz zobaczyć” і листаючи її, згадав історію Польщі, і вирішив поїхати в Gniezno. Вирішив то я давніше, а от втілив в реальність 15 вересня 2016го року.
Було 3 мети: Gniezno, Malbork і Grunwald (так, то село де відбувалась відома Грюнвальдська битва, і так воно в Польщі). Але вже на пів дорозі, я зрозумів, що я не встигну всюди, а якщо встигну то вимотаюсь. А навіщо мені в процесі відпочинку вимотуватись ?! 🙂 ? Отож, я вирішив відвідати відомі місця в куявсько-поморському воєводстві: Gniezno, неподалік Toruń і зовсім близько Bydgoszcz. Я подумав, що відвідавши ці сусідні місця, я поставлю крапку в стилі “Я тут був” і вже повертатись в цей район не буду. І як наслідок, збережу час майбутні подорожі в районі Malbork, Iława, Ostróda, Grunwald, Olsztynek, Olsztyn в напрямі до Bialystok-у. Але то ще в планах.

Gniezno aka Gesen

Як і очікувалось:

• Місто цікаве
• Місце, де були свого часу Лех, Чех і Рус, а Лех заклав місто.
• Перша столиця Польщі за Мєшка І а пізніше і Болеслава І Хороброго.
• Релігійно-історичне місце повязане з св. Войцехом (Адалабертом).
• Місце, де фотографіями не передати відчуття вагомості, а треба просто туди приїхати, і прогулятись, відчути історичний фон.
• На території головного костелу є також музей і архів, в якому я випитав працівників, про документи, що знаходяться там. Звичайно, для мене там нічого нема, але не спитати я не міг 🙂
• Цікава назва іншого музею “Museum Początków Państwa Polskiego” (http://www.muzeumgniezno.pl/ або mppp.pl). Будівля стара, в стилі СРСР, але в середині 3D фільми про історію Польщі, зокрема з точки зору Гнєзно.Там одна із стін має граф часовий історії Польщі. Цікава задумка, можливо і собі  в родоводі таке зроблю.
• Мови: польська, німецька.

Працівниця в музеї почула мій акцент і питалась звідки я, чи з України чи Росії. Питалась мене, чи я з Східної України? Розговорившись, вона казала, що переживала за Україну, коли почались проблеми на Сході.

 

Gniezno [2016]

 

Toruń aka Thorn

Усвідомивши, що в Грюнвальд я не встигну, вирішив їхати до Торуня.

• Відвідав забутий замок Ягелонів (пізніше Dybowski) – нагадало мені Пнівський замок під Надвірною.
• “Торунські комарі” – так я назвав комарів біля замку Дибовських, хоча комарів було і по всьому місту. В Гнєзно наприклад не було такої кількості комарів.
• Замок в центрі міста також зруйнований, але напис пише, що не відбудовався довгий час, як ознака звитяги польського війська над хрестоносцями. Торуньський замок відновлюється по трохи.
• Цікаве місто, як дивно усвідомити, але збудоване завдяки хрестоносцям, яких пізніше Польща вигнала з терен теперішньої північної Польщі.
• Багато будинків мають малі вікна, напевно це архітектурний стиль ще з минулого.
• Крива Вежа – варто побачити і відчути всі неідеальності та фантазії архітекторів.
• Так як є річка Вісла, то місто річкове, десь по рівню як Краків, але не так як Ґдиня чи Ґданськ.
• В центрі, точніше Rynek Staroniejski замітив багато художників, молодих дівчат/хлопців. Сиділи собі і малювали щось. Чи то так завжди, чи то якийсь флешмоб був.
• Місто, де народився, охрещений і жив свого часу Ніколай Коперник.
• І взагалі місто Piernik-ів – імбирного печива, тіста та інших солодощів. Мені то не дуже смакує, але людям то подобається.
• Як і у Вроцлаві чи Гданську, тут в Торуні багато будинків, з декоративно оформленим фасадом. В тих будинків довга промислова-торгівельна історія. Але магнітики об’ємні з ними мені не подобаються 🙂
• Загалом всюди ремонти в місті.
• Мови: польська, німецька (значно більше ніж в Гнєзно).

 

Зайшов я до Кривої Вежі, питаюсь:
– “Czy można wejść do góry?” А поляк (55-60р) (також по-польськи), акцентом одеського єврея каже
– “Można, 2 zl. A z jakiego kraju pan jest?”
– А я “z Ukrainy”
– O, bardzo poważam Ukrainę. Byłem rok temu.
Ну і я йому витягую тим часом 2 зл, а він:
– No to panu można zadarmo.
– Jak zadarmo? Nic nie ma zadarmo???
– Prosze pana do góry 🙂
Ну то я подякував, і пішов на другий поверх. Мало там, але все криво, навіть туалет там старий є, кривий 🙂
І вже коли вертався, подякував ще раз, а той поляк каже:
– Pozdrowienia całę Ukrainę od mnie. І щось ще бажав, не памятаю…
– Dziękuję 🙂 відповів я і пішов…

 

Toruń [2016]

 

Bydgoszcz aka Bromberg

Як давно я собі думав, що назва міста якось має бути повязана з бидлом, так майже і є.

• Bydłość хотілось мені казати, адже в місті купа накачаних чуваків, з фізіономією неонацистів. В торгівлі популярні не тільки спортивні речі, а й стероїди. Видно, що місто “росте”.
• Відійшовши від головних вулиць, в місті якість життя за межами пристойного. Всюди бруд, нечисть, старовина.
• Навіть циганів пару бачив, чи то я в їх район попав, чи хто зна що.
• Багато бомжів.
• Хоча місто велике, але людей впізнаю на протязі дня, бо ходять туди ж само де й туристи.
• Їхня “сотка” то Grodzka – головна і дуже довга вулиця. Багато будинків на ній – власне коли ще планував, то був здивований, що на вулиці так багато памятників (то я бачив іконки в програмі Triposo).
• Готель я замовив далеко від центру, але “близько” біля вокзалу. Близько, але розмітка дороги не вигідна, і переходити дорогу щоб добратись на вокзал складно.
• Мови: польська, російська, українська.

 

Bydgoszcz [2016]

 

Bydgoszcz – Warszawa – Kraków

Поїзд до Кракова без пересадки існує, але пізно, тож я вирішив що пересадка в Познані буде довша ніж у Варшаві і замовив квиток через Варшаву. Я помилився, час однаковий.

Рано з готелю пішов на вокзал, замовив квиток, і спокійно собі пішов ходити містом. Не поспішав, знав що часу маю, і на поїзд встигаю. Впорався значно швидше, так що можна було навіть їхати ранішим поїздом в 15:48 але раз я білет вже мав, чекав свого в 16:17. Доїхав до Варшави Заходньої, і там з 19:21 до 20:30 чекав наступного поїзда.

Аж зустрів двох жінок років 45-50 в тунелі під коліями, вони питались де поїзд на Каліш. Я і побачив і почув, що вони з України (потім виявилось з Івано-Франківська), розпитався, що і як, кажу:
– Он є розклад: жовтий то відїзди а білий то прибуття.
– “О, та коли я читати не вмію”, – відповіла одна з них.
– Глянув я квиток, розклад, все ок, кажу “ось ваш перон 6” (той самий що в мене був, просто ще 2 поїзди було інші, потім їх а потім вже мій),
– а вони питають “а з якої сторони ставити?”,
– кажу “ну тут тор пише номер 1, там і стійте”.
– “Але щоб ми попали на той поїзд що треба без проблем?!”
– Я здивовано питаюсь “А ви що вже мали нині проблеми?”
Виявляється вони до Любліна приїхали автобусом, потім доїхали до Лодзі, подзвонили “нашому” по роботі, але він не відповідав, і ми вже думали вертатись (я так і не зрозумів, хто їм такий маршрут порадив, але витратили вони купу грошей, на розїзди туди сюди). Потім їм передзвонили, і вони з Лодзі приїхали у Варшаву, взяли квиток до Каліша, який через ту ж саму Лодзь вертається.
– “То Ви нас посадите в поїзд?”
– “Ну та без проблем”, – кажу я.
Поки чекали, говорили про роботу. Якийсь їх український знайомий, не зрозуміло як попав на роботу десь під Калішем, якось не зрозуміло то дзвонить їм то не дзвонить. Питаюсь
– “Ну то вам там робота гарантована чи як?”
– “Не знаємо, приїдемо, надіємось є робота”.
– На питання, де я працюю, кажу “В Кракові, програмістом” почув фразу, “А я думала Краків то біля Львова”.
– Підїхав їх поїзд, зайшов з ними, показав місця (один квиток на двох), і щось замешкався (а ще й людей в поїзді було трохи – не пройти швидко). А я ще таки спокійний весь час був, і БУКВАЛЬНО пару секунд встиг перед тим як поїзд рушив, натиснув внутрішню кнопку дверей поїзда (яку не можна натискати, коли сигнал прозвучав вже), і о щастя – двері відкрились – я вискочив.
Задуматись: якби я ще довше був там, я б вже поїхав на Лодзь/Каліш, і мій поїзд Варшава-Краків вже б проїхав, і я б його не злапав ніде.

Мікро-висновки:
– Скільки раз я вже переконувався, якщо я спокійний, то щось має точно статись.
– Я в Європу поїхав, щоб вивчити як то “живеться краще”, і після кожного такого випадку, я завжди переконуюсь, що я зробив правильний вибір.
– Таки вірно сказано “хто ти і звідки ти – написано на обличчі”. Часто ловлю погляди і в мою сторону, як люди впізнають “іноземця” в Польщі, не свого. Це не з приємних відчуттів, але краще молодому відчувати таке, ніж коли вже старший, світу Божого не бачив, і попадаєш в експрес поїзд, не знаючи навіть як побудована/працює внутрішня система.

 

Висновки

• Toruń 5 з 5.
• Gniezno 4 з 5.
• Bydgoszcz 3 з 5.

Власне Гнєзно мале місто, а Торунь просто має багато площі вкритою гарними місцинами, памятками. Бидґощ, не зважаючи на величезну площу міста, не вразив мене красою.

Отож розмір не вирішує справу. 🙂 Вміння жити цікаво і красиво – ось що грає роль.